В МОЗ України розглядається проєкт Закону України «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій», який в подальшому буде внесений Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради.
Спільнота репродуктологів України проаналізувала цю законодавчу ініціативу. В тексті проєкту вказано, що «цей Закон визначає правові та організаційні засади збереження генофонду людини, створює умови для використання всіх досягнень медичної науки і техніки для збереження репродуктивного потенціалу та забезпечення реалізації права чоловіків та жінок в Україні на продовження роду». Досить амбітна мета. Але що ж у тексті?
В репродуктивній медицині майже кожна дрібниця має значення, бо тема досить чутлива. Але починати потрібно з найголовнішого.
Ті, хто складав проєкт, послідовно проводять до життя ідею про знищення репродуктивного матеріалу військових, яка нещодавно викликала жваву дискусію в засобах масової інформації. Тут вона теж присутня, бо згідно з проектом цього законопроєкту стаття 15, пункт 2 «Кріоконсервація ембріонів людини дозволяється як тимчасовий захід їх зберігання до проведення ембріотрансферу з визначенням дати ембріотрансферу, але не довше як на три місяці. Не допускається кріоконсервація ембріонів людини з метою їх подальшого постійного зберігання (без визначення дати ембріотрансферу).». Тобто, якщо людина має кріоконсервовані ембріони та захищає Україну в лавах ЗСУ, то на використання цих ембріонів є 3 місяці, а потім їх потрібно знищити. Подальше зберігання заборонене.
При цьому в статті 16 «Збереження фертильності» вказано: «Перед початком лікування захворювання, яке в подальшому може вплинути на якість репродуктивних клітин та репродуктивну функцію особи, пацієнт має бути повідомлений про своє право скористатись послугами, спрямованими на збереження репродуктивного потенціалу, шляхом здійснення забору, кріоконсервації ооцитів, сперми, ембріонів, оваріальної тканини чи біологічного матеріалу, отриманого з яєчка або його придатка, з їх подальшим зберіганням (збереження фертильності).». Але в цьому випадку ембріони теж можна зберігати 3 місяці? І ані жодного слова про збереження фертильності військових та тих, хто ризикує своїм життям та втратою репродуктивної функції. ЦЕ - про ЩКІДНИЦТВО.
Тепер про НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ (та шкідництво). Стаття 8 «Культивування, ебріотрансфер та редукція ембріонів людини», пункт 1: «...Культивування ембріонів людини для кріоконсервації (без подальшого ембріотрансферу) забороняється. Культивування ембріонів людини дозволяється в кількості, необхідній для проведення процедури ембріотрансферу (не більше 2, у виключних випадках, визначених частиною другою цієї статті, не більше 3 ембріонів людини). Всі культивовані ембріони людини використовуються для проведення процедури ембріотрансферу.».
Що це означає? Лікарі репродуктивної медицини добре знають, що успіх лікування прямо залежить від кількості та якості яйцеклітин та ембріонів, які можна отримати.
При цьому якість перш за все залежить від віку жінки, коли в неї отримали яйцеклітини. Тобто якщо порівнювати шанси двох жінок одного віку на вагітність, то жінка, яка має 10 яйцеклітин, має в 10 разів більші шанси, ніж жінка, яка має 1 яйцеклітину. Що пропонує законопроєкт? Заборонити використовувати більше 2 (в виключних випадках 3) яйцеклітин. Та заборонити заморожувати ембріони для збереження фертильності на майбутнє. Міжнародні гайдлайни та публікації показують, що оптимальна кількість яйцеклітин для отримання вагітності після ДРТ становить 14-16 яйцеклітин на стимуляцію. Автори законопроєкту пропонують використати 2-3. До чого це призведе?
1. Катастрофічно впадуть результати лікування. Можна очікувати, що падіння буде пропорційним до зниження кількості яйцеклітин. Бо не кожна яйцеклітина дає початок розвитку ембріону та вагітності, і кожна яйцеклітина – це «золотий запас» жінки. Законопроєкт вимагає позбутися «надлишкових» яйцеклітин.
2. Заборона на кріоконсервування ембріонів або обмеження зберігання 3 місяцями призведуть до того, що всі інші яйцеклітини та ембріони згідно законопроєкту мусимо викинути в смітник. Це в умовах катастрофічної демографічної кризи та величезну кількість людей в ЗСУ.
3. Повернеться важке та потенційно смертельне ускладнення – синдром гіперстимуляції яєчників. Бо тільки заморока ембріонів дозволяє його ефективну профілактику.
4. Виросте рівень багатоплідних вагітностей та редукції ембріонів, бо лікарі та пацієнти будуть намагатися переносити всі ембріони, які в них є.
Добре пояснювати на прикладах. Цю ситуацію характеризує такий приклад. Уявіть, що ви – фермер, та виростили і зібрали надзвичайний врожай пшениці. І тут виходить закон. Ти можеш сьогодні та впродовж наступних трьох місяців з’їсти всю ту частину врожаю, яку ти зможеш з'їсти. А все інше ти маєш викинути в смітник, його важко зберігати, потрібно будувати сховища та витрачати гроші на його утримання та інше. Аналогічна ситуація з яйцеклітинами – можна використати 2-3. Всі інші – викидай, згідно цього законопроєкту.
Ще один приклад – обов'язкове використання передімплантаційного генетичного скрінінгу (ПГС) у всіх ембріонів, яке описане в статті 8 пункт 2: «Перед ембріотрансфером проводиться попередня діагностика ембріона людини на наявність певних вад (хромосомних аномалій), що унеможливлюватимуть його подальших розвиток (передімплантаційний генетичний скринінг).». Що не так з цією ініціативою? Непрофесійність. Ті, хто це пропонує, взагалі не розуміють можливостей такої діагностики та наслідків цього підходу. Передімплантаційний генетичний скринінг (ПГС ) дійсно може бути корисним у деяких категорій пацієнтів. Але далеко не у всіх. Саме тому немає в світі ані жодної країни, де вона б була рекомендована в 100% випадків. Метод потрібен там, де є високі ризики хромосомної патології, вимагає великої кількості ембріонів (а за цим законопроєтом в нас їх максимум 3), вимагає 100% заморозки ембріонів, а нам не можна їх заморожувати та зберігати (не більше 2-3). Цей метод – точно не гарантія народження абсолютно здорової дитини. Більше того, він досить дорогий і збільшить вартість програми ДРТ в середньому на 20 -30%, після чого багато пацієнтів просто не зможуть собі цього дозволити. Знов приклад. Ви – той самий фермер. Закон вам каже: відтепер всі свої сокири, лопати, косарки та інші металеві інструменти мають бути вироблені виключно з золота. Бо воно ж не іржавіє та буде дуже красиво. Усім сподобається. Дорого та незручно? Нас це не стосується. Бо людям таке точно сподобається. На кого ляже вартість? На фермера та споживачів. Зниження результатів не хвилює. Це - НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ та ПОПУЛІЗМ.
І це далеко не всі проблемні позиції.
У пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» є таблиця про вплив закону на Суб'єкти господарювання (заклади охорони здоров'я), Громадян та Державу. По всіх позиціях він позиціонується як позитивний. Бо він має сприяти «...збільшенню доступності послуг в сфері ДРТ для населення і забезпечення можливості для громадян збереження репродуктивного потенціалу та забезпечення реалізації права чоловіків та жінок в Україні на продовження роду» та має призвести до «покращення демографічної, ситуації в Україні». Але це не так. Ані репродуктивної медицини, ані дітей після ДРТ в Україні після прийняття цього закону не буде.
Будемо сподіватися, що ситуація зміниться в процесі обговорення. Але зараз проєкт Закону «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (2024 р.), який обговорюється в МОЗ, – це шкідництво, популізм та некомпетентність.
Коментарі, що працюють наCComment